квіти життя

Сині очі чарують погляд
Зводять з розуму русі коси
За собою потрібен догляд
Щоб цвіли ми, як свіжі роси...

Занепали душею люди
Не цвітуть вже "ромашки" й "фіалки"
Навкруги одні "піони"
Що усюди викидують пляшки

Люди хочуть наївних і "чистих"
А самі погибають від "зброду"
Вже душа не- як срібне намисто
А - як купка смертельного бруду

Ми хороших ,цнотливих шукаєм
Хоч самі вже давно згрішили
Чорним лісом усе блукаєм
Не вбачаючи білого світла

Тож давайте шукати правдиво,
Тож давайте шукати рівних
Щоб творити і бачити диво
Щоб завжди захищати рідних.