Танцювальна студія

Після вдалої практики, без ніяких помилок, був час на перерву, поскільки оператор запізнювався на годину або дві через пробки. Саске та Мей пішли переодягатися.

- цікаво що таке сталося що ти запізнилася? раніше такого не було ніколи, що таке? - збентежено спитав Саске закриваючи двері роздягальні, на випадок якоїсь відвертої розмови.

- не думаю що тобі буде цікаво - стаючи спиною до Саске сказала дівчина.

- це ти так думаєш, а я тобі кажу що хочу знати - сказав він, підійшовши до шкафчику та ставши також до Мей спиною.

- Добре, діло в тім що є один хлопець або дівчина, яку я знаю як " таємний шанувальник ", ця людина признається мені в коханні через листи разом із подарунком, які я переважно знаходжу біля дверей свого дому, чесно кажучи я спочатку навіть на тебе думала, але у тебе інакший почерк, як і стиль написанню - скинувши футболку та залишившись в одному спортивному топі, зітхнула Мей

- Я чув від Ітачі щось таке, коли він говорив з Ізумі, але я не бачу в тому проблеми, просто віднайди його або її по почерку, скажи йому або їй, що ти не дуже в захваті від цих подарунків і любовних листів, мабуть ви станете друзями і там можливо в вас щось вийде - спокійним голосом, вимовив Саске

- Все не так просто, я кохаю іншого... і так чи інакше в нас би не вийшло. Конан сказала почекати, він довго не буде терпіти та з'явиться сам або сама все розкаже - букнула Мей, одягаючи сірий топ.

- ти закохана? в кого? якщо не секрет звісно - засцібаючи гудзики на сорочці, спитав хлопець

- Дейдара... - нахилила голову Мей

Очі Саске широко відкрилися та на його лиці було замітне враження. Вони з Дейдарою також близькими не були, навіть в дитинстві Саске найкраще дружив з Мей та Ізумі, і звісно з своїм братом. Та й ворогами вони із Дейом не були, єдине що було самим запам'ятовуючим це випадок, коли вони вибирали разом подарунок Ітачі на день народження,  минулого року, тоді щей посварилися в магазині, але все таки обрали в подарунок книги по психології, які так любив читати Ітачі та одеколон який він по цей день використовує.

- нічого собі... що, що но я не думав що він, ви ж но почали відновлювати спілкування, та й щоб так щвидко закохатися - почесавши голову мовив Саске та одягнув джинси

- я любила його ще в дитинстві, коли мені було десь років шість чи сім точно не пам'ятаю, а потім наші шляхи розійшлися, можливо почуття повернулися в більш свідомому віці -
зітхнула Мей та застібнула довгу спідницю з розрізом на нозі - що ж так чи інакше зараз наша головна місія це відзняти танець в сніг та голольоді... бррр - продовжила Мей, підходячи до дверей переодягальні разом із сумкою з косметикою на плечі

- ти права, розмовою ти нічого не вирішиш в цьому випадку - сказав Саске та підійшов до Мей

Йдучи разом по коридору, вони йшли в гробовій тишені, ніби ніякої розмови небуло, це було звично для них, вони розмовляли лише коли стояли десь чи сиділи. Зайшовши в студію підтанцьовки вже не було вони пішли на перший поверх у кафетерію. Мей же пішла до дзеркала, щоб сісти там і зробити макіяж. Діставши все що було, вона нанесла тональник, консилер та акуратно підводила чорним олівцем слизову та підтушувала його чорними тіньми, наносила туш на і так довгі вії, оформляла форму брів та закріпила їх гелем. Увійшла Куренай та стала щось говорити з Саске на рахунок наступного проекту. Мей вже брала олівець щоб обвести контур як Куренай мовила

- Мей, краще використай бордову помаду, вона гарніше буде дивитися, тільки не нанось чітко по контуру -

- Я не маю бордової помади -

- не проблема, я маю, зараз накрашу - сказала Куренай та стала шукати в свої чорній шкіряній сумочці помаду - найшла - діставши із сумки помаду, вона підійшла до Мей та нанесла невелику кількість помади на центер губ та розтушувала трішки пальцем. Вийшло досить красиво накрашені губи які гарно доповнювали образ.

- Красуня! хоть бери я заміж видавай! ахаххаха - захохотала Куренай, Мей також засміялася.

Пройшло ще декілька хвилин, Куренай відійшла в кафетерію до підтанцьовки та обіцяла повернутися назад. Мей сиділа в телефоні гортала стрічку в Інстаграм, до поки їй не подзвонили. Дзвонив зовсім невідомий номер, дівчині це здалося дивним, але вона все таки підняла трубку.

- Алло? -

- Алло, привіт це Дейдара, я хотів спитати чи можна прийти до вас в студію? ми вже закінчили всі справи-

- А, так звісно, звісно, чекаю - розслабленим та приємним голосом мовила Мей та поклала трубку.

- Що там кавалер подзвонив? - іронічно сказав Саске продовжуючи сидіти в телефоні

- Та, а ось і він - саркастично відповіла Мей та показала на двері. Як тут двері відкриваються та першим увійшов Дей, а дальше і Куроцучі, Ізумі, Ітачі та Шисуї

- Хто він? - спитав Дей

-ХАХАХАХХВХВХВХВХХАХАХАХАХХПХАХАХАХАХХАХАХАХАХАХАХВ - залився сміхом Саске, Мей просто прикрила рукою лице, приховуючи зніяковілість

- Забудь що я сказала! - підвівши погляд та тикнувши пальцем на Саске який не міг заспокоїтися, крикнула Мей

- А що таке? - спитала Куроцучі

- Не важливо - встаючи з підлоги, буркнула Мей, кинувши вбивчий погляд на Саске який продовжував сміятися.

Підійшовши до друзів, Мей стала обнімати всіх в знак привісності. Підходячи до Дея, її серце стало битися скоріше, а на щічка став з'являтися рум'янць.

- Привіт - солодким для вух Мей голосом сказав Дейдара, та в поєднанні з теплим поглядом, вона просто танула в нього обіймах.Відірвавшись від обіймів з ним, вони із друзями ще постояли і поговорили до поки не зайшла Куренай. Невспівши мовити а ні слова, Саске сказав їй.

- Куренай, кавалер прийшов ахаххахахаха -

- Де? а всьо бачу - вона кинула погляд на Дея, та різко повернулася до Мей та Саске
- йдемте в низ, оператор вже є - Куренай вийшла з Студію та пішла в низ до виходу.

- Тобі пізда після зйомки! сука зуб даю, єблан - крикнула Мей, вдаривши із всієї сили Саске по спині

- Що за кавалери, я не врубаю - перепитав Дей

- Потім поясню, йдемте - сказала Мей та вийшла з студії

Вони всі одягнулися в куртики в роздівалці із куртками та вийшли із будинку та вирушили у сторони телевізійної вишки Токіо.