𝐒𝐨𝐳𝐯𝐞𝐳𝐝𝐢𝐞 𝐥𝐲𝐛𝐯𝐢

Що ти хочеш жінка чорноока
Чому вуста такі малі
Чому ти ходиш біля дому
І мовиш ти слова ті неясні
Ні що ворожиш наді мной
Тебе нікуди я не кликав
Про тебе я неначе знаю
Яка ти жінка чорноока
Яка ти відьма, чорнокнижна
Мене ти так причарувала
Мене ти зводила з ума
Без тебе я неначе котик
Котрого залишили вночі
Без тебе я не можу спати
І думати про тебе сум
Без тебе я сумую вдома
Читаю ті старі листи
Як ти мені писала мило
І з листа впала фотокартка
На неї виглядаєш славно
В червоній сукні і туфлях
Та очі ці такі ніжні та теплі
Мені подобаєшься, жінка
Згадав картину я таку
Де ми щасливі так разом
О жінка ти моя благанна
Прийди до мене ти на ніч
І заспівай ти цю колискову
Яку для тебе я тоді співав
З тобою ми немов рідніші
З тобою ми вогонь й вода
Мене ти жінка приворжила
Неначе ти та суча відьма
Ночами ти проте не спиш
Гадаєш ти і так ворожиш
Сидівши над місяцем таким
А я тебе все так чекаю,
Коли ти прийдеш до мене
Але ти мене не відчуваєш
Забула мене дивна річ