Розділ 10
Глава 10
Пройшов тиждень, в школу я не ходила, весь час була з Алексом.
-Доброго ранку, соня.
-Доброго
-Що будеш їсти?
-І це все?
-А що ще?
-Свинюка, де мій поцілунок?
-Вибачте леді- і він ніжно поцілував мене- а тепер марш на кухню.
-Ох, командир блін
-Що?
-Нічо. я їду
Ми поснідали і....
-Юн, нам треба поговорити!
-Що таке?
-Мені треба поїхати десь на тиждень.
-Що?Куди?
-Вибач, але це необхідно.
-Я зрозуміла. Добре.
-І доречі вибач, за те що було в кафе я.... -Єй, нічого! тихо! Тоді завтра я їду в школу.
Я розуміла що розмови про той вечір буде але не зараз. Я неготова!
На наступний день Алекса. вже небуло. Я вмилась, вділась і вже хотіла виходити коли хтось позвонив. Хто?
-Хто там?-спитала я невідкриваючи двері.
-Той хто вже дуже давно мріє про твою смерть......
-Юлька, дура заходи!
-Юн як я за тобою скучаю! Ну обніми мене швидше!!
Юлька це моя найкраща подруга. Вона рік тому поїхала вчитись в Англію, і з того часу ми я її не бачила.
-І куди ти нарядилась-спитал дівчина.
-В школу
-Ага це означає я буду тут сама. Це нечесно!
-Вибачай сонце, але я вже спізнююсь.
-Добре йди але потім мені все розкажеш,
-Куда я дінусь
На перший день я запізнилась. А перед другим моя " подруга" Женя зробила мені цілий допрос. Але я всеодно мовчала як води набрала, Скоро вона кинула це діло. Зараз була географія, Я сиділа і робила вигляд що слухаю а сама малювала карикатуру на вчителя. Ієдине що мене відірвало від роздумів це сирена ікрик вчителя
-ПОЖЕЖА! ВСІ НА ВИХІД!!