Про любов

І може час пройде,
І зітре з памяті тебе,
І все що звязувало нас,
У просторі розвіється мов вітер...
Таке безжалісне життя
Що заберає все живе,
Шо жило у моєму серці,
Наповнюючи його життям...
І може, скажеш, що не кохаю
Шо вже давно, живу я іншим
Так ні... То лиш здогадки
Пораненого серця.
І може, дивлячись в вікно,
Якогось сонячного ранку,
Ти згадаєш мене
З усмішкою на обличчі..
І може, вже розятрані рани
Загоїть хтось але.. не я
Я буду з радістю і сумом
На обличчі
Згадувати твої солоткі губи
І мужні плечі..
Не плач, тут це не допоможе!
Час забере твої страждання
І перетворить в покаяння...
Тут вже ніщо не допоможе
Лиш забуття та покаяння...
Розбитого серця...
Dakota__Grace