Дети будущего

Підлітки прилітають на своїх авіаскутерах до школи
Христина: Вав же вся школа?
Катя: Так. Це 167 школа.
Настя: Дуже схожа на якусь науковий центр
Катя: Може у вашому це був і науковий центр, а в нас це школа
Настя: Мабуть все змінилося
Катя: Ні. Навчання таке ж нудне і не цікаве
Діма: І куди далі?
Катя: Вам у аудиторію 11 класу яка знаходиться на третьому поверсі, а 9 класу іти зі мною.
Діма: Вав зашибісь. І що далі, куди після? Ми точно в цій школі заблукаємо
Катя: Прокрутіть свої браслети. *Підлітки всі прокручують
Руся: Вав це голографічна мапа
Катя:Так це вона. За допомогою цієї мапи ви точно не заблукаєте. Так ми вже запізнюємось. *Підлітки побігли по своїм класним аудиторіям.

(Школа)
По дзвонику в 11 клас забігають Руся, Діма, Женька, Віка, і Жека. Бачать вільні місця і швидко сідають.
Вчителька Біології: Добрий день випускники нашої школи. Рада вас всіх вітати після літніх канікул. Цей рік для вас останній в кругу нашої школи. *Роздивляється школярів і помічає новеньких.* А ви хто такі? Зазвичай на останній рік навчання до нас ніхто не переводиться. Ви хто такі я вас в своїй базі школярів на одинадцятий клас не бачила. *Новенькі встають
Женька: А ви подивіться уважніше. Вчителька відкриває голограмний лист і точно придивляться до списку.
Вчителька Біології: Як вас звати юна леді?
Женька: Женя міс. Євгенія Денисова як що точно. Вчителька перегортує інформацію. І знаходить її в списках.
Вчителька Біології: А ось так є. Мабуть коли передивлялася не помітила вас. Тут написано, що ви прибули з маленького містечка в нашій області і хочете здобути повну середню освіту.
Женька: Так міс.
Вчителька Біології: Гаразд діти. Ласкаво просимо до нашого класу я думаю ви з усіма по товаришуєте. Сідайте.

Тим часом у іншому класі підлітків представила Катя як своїх родичів Навіть на Христину не звернули увагу. І після ознайомлення у них розпочався урок.
Вчителька Історії: Сьогодні ми розпочинаємо тему початок ХХІ століття. *Підлітки почувши це зраділи. Влад каже пошепки Лізі
Влад: Ми точно здамо цю тему. *Вчителька це почула Влада і зробила йому зауваження.
Вчителька Історії: Містер Влад ви кажете, що гарно знаєте цю тему з історії. Так розкажіть її нам. *Влад посміхнувся.
Влад: Так розкажу. *Встає з місця і йде до дошки. Тут нема нічого важкого. Я ж в тому часі якось жив. *Клас засміявся.* Що я такого вже сказав. "Катя прикрилася, щоб його позору не бачити.* Почнемо з початку. В 1991 році Україна здобула незалежність. В 1996 були створені Збройні сили України. Так в 2000-му році я народився як таку дату забути. *Весь клас засміявся.* Вам по датах чи те що я знаю?
Вчителька Історії: Продовжуй, продовжуй ми всі слухаємо.
Влад: Так ось. В 2004 році була помаранчева революція. В 2014 пройшла Євро революція. Того ж року анексували крим. *Філіп підняв руку.
Вчителька Історії: Що ти хочеш Філіп.
Філіп: Якщо ти народився в 2000 році тоді тобі зараз скільки? 115 Ну на стільки ви не виглядаєте, чи у вас секрет вічної молодості.
Влад: 15 напевно *Весь клас засміявся. Катя піднімає Руку.
Вчителька Історії: Так Катю ти хочеш доповнити?
Катя: Ні міс Де-ла-ко можна вийти.
Вчителька Історії: Гаразд тільки швидко. Я думаю вам цікава розповідь вашого друга з минулого *Сказала з сарказмом. Катя виходить в коридор прихопивши з собою Влада.* Так 10-ть хвилин жартів пройшли, а тепер нормальний урок.

(В коридорі)
Катя виводить Влада на коридор школи за двері
Влад: Що ти робиш відчепись, я ще не закінчи розповідати.
Катя: Ти взагалі нормальний. Та весь клас з тебе сміявся. Ти якусь нісенітницю кажеш.
Влад: Та ну. Всім же сподобалося.
Катя: Їм сподобалося тільки з тебе сміятися. Послухай Влад я знаю як вам тяжко, але час змінився. І історія тепер інша. Історію пишуть переможці запам'ятай це.
Влад: Гаразд *Влад з Катею заходять в клас. Філіп одразу жартувати.

(Клас)
Філіп: Ви що там рахували скільки йому залишилось? *Влад не витримав знущання і підійшов до нього і взяв за волосся. Ему на ухо что бы он услышал, а класс нет
Влад: Еще раз ты будешь меня как либо называть или куда-то пасилать. Ты сам очутишься там. Ты меня понял? *Мелким голосом согласился.* Я не слышу? Владика отвели от Филипа. Влад сел на места. А Филип дрожащим голосом.
Філіп: Він, він знає мертву мову, він може її спокійно застосовувати. *Влада Друзі подивилися на нього поганим поглядом. Продзвенів дзвоник.

(На перерві)
На перерві деякі підлітки захотіли роздивитися школу. Наприклад Руся. Він йшов по шкільному коридору роздивляючись навколо. В одночасно використовує свою силу для більшого огляду. По переду дівчинка з десятого класу закривала свою шафку для речей. В неї не спрацьовував лазерний датчик і в неї була в руках електрона книга. Як тільки її вдалося його зачинити вона миттєво необережно повернулася в бік Руслана який проходив поруч. Він її збиває з ніг випадково і її електрона книга падає і розбивається.
Руслан: Ой видач, я тебе не помітив. Така школа велика, що все за раз в не розглянути.
Танюша: Та нічого, сама вина нічого собі під ноги дивитися. *Вона піднімає планшет. О ні він зламався, а в мене всі там роботи.
Руслан: А ну дайно сюди його. *Як тільки Руслан бере його в руки планшет починає працювати.* Ось тримай. До речі я Руслан. Я в місті новенький тому мало що знаю тут. Може проведеш мені екскурсію по школі в знак подяки?
Танюша: Я Танюша. Я би з радістю, але в мене багато діл давай зустрінемося у вечорі я тобі місто покажу. Нічне місто таке загадкове
Руслан: Гаразд. Тоді до зустрічі. *Він трохи пройшов за її, а вона ще стояла на місті.
Танюша: І як ти б зі мною зв'язався?
Руслан: Ой точно. Дай мені свій мобільний номер? Танюшу трохи це питання шокувало.
Танюша: Що? Номер? Ти що зупинився в розвитку в 2048. З 2048 мобільний з'язок вже не використовують. *Руслан зніяковів.* Дай свою руку там, де адаптер. Руслан не зрозумів. Дай свою праву руку. *Вона його руку взяла і в його з'явився її DRs номер.* До зустрічі. *Розвернулася і пішла в своєму напрямну.

Тим часом інші підлітки зустрілися і були біля класу.
Катя: Ну що як вам перший день у школі ХХІІ століття?
Христина: Чесно різниці майже ніякої не відчуваю. Окрім комп'ютерних технологій: плазмові парти та матеріально-гологравічних стільців, з дошкою.
Катя: Це ви ще не були в класі астрономії там взагалі можна забути де ти є.
Ліза: А тут є якісь поза шкільні гуртки.
Віка: Не забувайте, що ми для інших тільки створюємо вид. А на самому ділі шукаємо дорогу додому.
Ліза: Знаю, знаю, але поки ми тут треба отримувати від цього задоворлення.

В кінці коридору спілкувалися хлопці.
Влад: А куди Руся дівся?
Діма: Він сказав, що піде роздивлятися школу.
Жека: Дивіться, щоб його такі походенькі не вийшли йому боком, і нам не довелось його шукати.
Зі сторони їдальні, до хлопців підходить шкільна еліта у складі 5 чоловік
Річ: Ей ви шпана недороблена. *Хлопці на ігнор.
Рекс: Ви що не чуєте село із бомжатніка? *Влад не стримався
Влад: Це ти зараз кому сказав? *Звернувся до них
Річ: Ти тут ще когось бачиш? *Навколо Хлопців з шкільною елітою зібралися школярі.
Влад: Тобто нам?
Рудий: А він не тільки тупий, але й тупий.

Катя в кінці коридору побачила натовп школярів, а Христина відчула енергію своїх друзів там.
Христина: Там наші хлопці з якимись школярами в колі. Побігли туди. *Дівчата побігли
Катя: А ти звідки знаєш?
Христина: Побачила їх. Це напевно Філіпа друзі

До Влада підійшли ближче Діма та Жека.
Діма: Ты ответишь за свой базар?
Філіп: Я ж казав, що вони знають мертву мову.
Навколо підлітків утворилось блакитне коло. Діма почав дивитися на Рекса
Рекс: Що ти робиш? А ну припини. *Він на нього намітає, б'є але Діма увертається і він влучає в шафу. Річ нападає на Влада, але він перехоплює удар і б'є у відповідь. Хлопці із шкільної еліти попали під вплив їхніх сил. Цього школярам було замало. До цього хлопців сила не була чітко видно, але після того як Філіп дістав зброю. У підлітків почало проявлятись їхнє сяйво їх ніби за зомбували. Вони не керували свої дії
Христина: О ні. Тільки не це. Їх зараз викриють. *Інші дівчата з команди просто дивилися і не могли нічого вдіяти. Христина простягла руку і їхнє сяйво зникло. Діма пройшов до тями. Подивився своїм зором на пістолет
Діма: Да, брось ты правда думал что я поверю в эту игрушку. Он не настоящий.
Філіп: Справжній. Що хочеш переконатися.
Діма: Стой, стой, стой тут же дети ты их можешь зацепить. Смотри туда *Показывает верх. Про себя. Лиза если ты меня слышишь, по команде вырубай здесь свет и завешивай окна. *Вона його почула.
Ліза: І яку команду чекати
Діма: Это. *кидає ніж у гору щоб відволікти всіх. Ліза встигає звісити всі вікна і не дати світлу включитись.* Так у меня три секунды. *В коридорі повна темрява. Він швидко телепортується в тул Філіпу, вибиває пістолет у нього, але машинально він вистрілив у гору і лазер пробив стелю. Він підбігає до хлопців і телепортуєтся з ними в натовп школярів. Одразу вмикається світло. Але Хлопці зникли.
Річ: Де вони? Куди вони поділися? *До них швидко наближається служба охорони по школи. Школярі швидко всі розбіглися* Служба охорони тікаєми
Інспектор: Так епіцентр був тут.
Директор: Але тут все нормально прилад показує стабільність
Інспектор: Просто так енергія в усій школі вимкнутись не може

Підлітки стояли біля своїх шаф в коридорі. Діма подивився на Лізу
Ліза: Упс перестаралася *підлітки почули її
Христина: То це ти вимкнула всю електрику в школі і завісила вікна.
Ліза: Так. Я подумала, що так буде краще.
Влад: Може мені хтось пояснить, що трапилось?
Настя: А ви, що не пам'ятаєте?
Жека: Я теж нічого не пам'ятаю. Пам'ятаю тільки, коли вони підійшли і після я вже тут
Влад: Аналогічно *Підходить Руслан
Руслан: Щось трапилося, чому всі звідси їдуть.
Ліза: Зараз все зрозумієш
Женька: А ти щось пам'ятаєш Діма?
Діма: Я якимсь чином прийшов до тями і побачив хлопця з пістолетом, після ви все бачили.
Катя: Це був пістолет Л-40. Пістолет с *лазерною начинкою.
Діма: Тобто нас могли ще і в бити!!! *Повертається до свого шкафчика.* Вообще зашибись.
Женька: Тобто ти хочеш сказати, що все ще бачила і пам'ятаєш.
Катя: Так. Ви мені поясните, що сталося?
Женька: В дома все розповімо. *Продзвенів дзвоник на урок. Всі розійшлися, а Женька зупинив Діму.* Це неможливо я всім встигла стерти пам'ять
Діма: Значить не всім. *Подивилися на Катю.

Після школи підлітки відправилися додому на своїх авіаскутерах. Прилітають додому. Заходять в будинок і їх зустрічає Таня
Таня: Ну як вам перший день у школі діти?
Христина: Жахливий. Така сама школа як і в нашому часі. Що змінилося, так це тільки приладдя. *Підлітки швидко побігли в дівочу кімнату.
Катя: Тепер ви можете пояснити, що в школі трапилося? *У підлітків змінився вираз обличчя. Христина своєю силою закрила двері. Діма передивився кімнати поруч.* Що ви зробили?
Христина: Закрили двері і перевірили все довкола.
Катя: Навіщо?
Діма: Щоб ніхто нас не почув. Так ти хочеш почути, що було чи ні?
Катя: Так звичайно
Діма: Так слухай і менше питань. Те що ти бачила в школі, то була не ілюзія, а справжня магія. Ми самі не розуміємо звідки вона взялася, але користуємося тим, що маємо. В нас вона ще була і до переміщення в часі, але зникла перед тим як ми сюди потрапили. Всі ми володіємо якоюсь сило. Я «телепорт»
Ліза: Я «Електра»
Женька: Я «Телемат»
Христина: «Телекинез»
Жека: «Дар Бога»
Руся: «Диханиє»
Настя: «Всезнайка»
Вика: Я «Мертвая душа»
Влад: А у меня нет сил. Пока что не проявились
Руся: В залежності від наших сил *Підлітки засиділися, що забули про плин часу. Вони швидко зробили уроки і пішли спати.

(Штаб-квартира СОПІЗ)
Жінка приносить конверт з інформацією. Чоловік його відкриває і захопленням читає його.
Хенк: Интересно с какого вы времени? Підозріло усміхнувся .