Непокірна

Увечері в п’ятницю Таня стояла посеред своєї квартири, оглядаючи речі, які мала зібрати. Олександр сидів на її дивані, розкинувшись, наче вдома, і ліниво спостерігав за нею.

— Ти взагалі збираєшся допомагати? — обурилася вона, кинувши в нього подушку.

Він упіймав її однією рукою й усміхнувся.

— Я чоловік. Моє діло — носити коробки, а не розбиратися, які туфлі ти береш, а які ні.

— Зате командувати, де жити, ти вмієш, — буркнула Таня, запихаючи одяг у валізу.

Олександр ліниво потягнувся.

— Нагадай, хто перший почав встановлювати правила?

Вона кинула в нього вбивчий погляд, але промовчала.

Через дві години її валіза була зібрана, коробки складені, і Олександр, як і обіцяв, переніс усе в машину.

— Готова? — запитав він, захлопуючи багажник.

Таня глянула на свою квартиру. Тут вона жила одна, тут була її зона комфорту. Тепер усе змінювалося.

— Так, — тихо відповіла вона.

Олександр обійняв її за плечі й чмокнув у скроню.

— Не переймайся. Якщо що, вижену тебе назад.

— Дуже смішно, — пробурмотіла вона, але все ж усміхнулася.

Квартира Олександра виявилася просторою і… несподівано затишною. Таня очікувала чогось більш хаотичного, суто чоловічого, але побачила порядок, зручні меблі й навіть полицю з книгами.

— Ти читаєш? — здивувалася вона, проводячи пальцем по корінцях.

— Іноді, — зізнався він, ставлячи її валізу біля стіни.

— Сподіваюся, у тебе є місце для моїх книг?

— Навіть не сумнівайся.

Вона повернулася до нього, схрестивши руки.

— Гаразд. Тепер пам’ятай — снідаю я тільки з кавою, без яєчні.

— Врахую, — ухмильнувся він.

— Прибирання завтра твоє.

— Я думав, у нас по черзі?

— Сьогодні п’ятниця, а отже, з завтрашнього дня починається новий порядок.

Олександр фиркнув, але нічого не сказав.

Таня пригорнулася до нього, обвивши його шию руками.

— А ще мені потрібно, щоб ти цілував мене ось так… — вона повільно притягнулася до нього, торкнувшись його губ своїми.

Олександр різко вдихнув, його руки зімкнулися на її талії.

— Ти щойно підписала собі вирок, мала.

— Побачимо… — її голос був сповнений виклику.

Наступної секунди він підхопив її на руки й поніс у спальню.