2частина
*в сні*
-Знову ця станція?😔
Як я замучилась, все одне і то саме, чому саме я?
*Коли приїхав поїзд, вийшов він «ЛИХО»* Він виглядав наче дух а наче чиїсь страх, чорні очі довгі руки та ноги, на зріст має 2.10, видовжені пальці*
-Нііі *прокричала дівчина, допоможіть!*
*Дівчина вирішила забігти в останній вагон поїзду, в неї вийшло*
*З посмішкою на лиці вона сказала нарешті, вона прошла повз вагона та побачила чорний силует, вона вернулась подивитись що це, та побачила того хлопця, вона зайшла в кабіну і сіла на крісло біля нього*
-Привіт друже *привіталась вона з ним*
-Арсена це ти??? Я думав я тут один, стій це реальність???
- Схоже що так, я забігла в останню секунду у вагон, по дорозі вивіхнула ногу, але я її не відчуваю майже, це погано?
-Дай я подивлюсь *промовив хлопець, з зляканим виглядом він промовив* Ти зламала ногу.
*Дівчина злякалась та просльозилась , та запиталась*
-Що нам робити Орест як дальше?
*Хлопець почав роздумувати що робити далі*
- Я тобі допоможу чим зможу! *промовив хлопець*
-Як?
- Я понесу тебе. *сказав хлопець*
*дівчина завмерла та подякувала йому*
- * У останьому вагоні впало щось на землю, Орест та Арсена переглянулись, в ту секунду вагон зупинився. Хлопець поспішно взяв дівчину на руки та вискочив з вікна, хлопець розбив коліно, поспішно поїзд рушив далі, а з вікна виглядував чорний силует це був він «ЛИХО»*
*Хлопець зняв футболку та перемотав дівчині ногу, та промовив*
-Вибач що не перемотав раніше не встиг...
*Дівчина пристально наблюдала за ним*
-Чому так дивишся, Арсі?
Все добре???
-Так вибач просто галюцинації..
-Галюцинації?*запитався хлопець*
-Так вони мені не дають нормально жити..💔
- Слухай ми вижевемо ми зможемо, ходімо, я поможу піднятися.
*На вулиці було -5 градусів, зима, сніг, дощ,калюжи.
- Куди ми йдемо?) *запиталась дівчина*
- Я знаю тут неподалік будинок, але ми не дойдемо...
- Чому? *запиталась дівчина*
3 частина вже завтра💋