Розділ 6

ГЛАВА 6
-Я не розумію, я рада, що ти допоміг, але батьки вб'ють нас якщо дізнаються, зо ми зробили вечірку! Тимбільше завтра! Як ми встигнем все підготувати?
-По-перше, успокійся. По-друге, я вже позвонив Анні ( це людина яка готує їсти і прибирає) і вона погодилась. По-третє, якщо. ми скажем батькам що вечірка щоб розказати друзям що ми зустрічаємось то вони не будуть проти, але- продовжив Алекс бо побачив як я відкриваю рот-ми цього нікому не скажем. Обіцяю.
Незнаю чому але я йому повірила. Весь вечір ми готувались. Все було добре поки за годину до приходи гостів не позвонив Олехандро ( мій керівник танців) і мені прийшлось поїхати. Півтора години танців і я вільна! Коли я підходила до будинку було якось тихо, хоча людей мало бути багатенько.
-А ось і пташка, здається ти сьогодні будеш співати без музики, щось з колонками хлопці вже годину б'ються не можуть зробити- я підійшла і побачила кучу проводів і п'ять хлопців.
-Блять, я неможу це зробити!
-А якщо так?
-Алекс?
-О, Юн. Нарешті, зроби колонки.
-Алекс, ти ідіот, ми годину бавимось цим не можем зробити, а вона зможе.
-Зможе!- сказала я і стукнувши якогось хлопця в плече, з'єднала два провода, під'їднала до колонок і комп'ютера. Найшла пісню і через хвилину всю квартиру заповнила мелодія.Я відішла і пішла перевдіватись. Навіть не дивно що вони не змогли зробити їх. Це ж- хлопці. Ха!