Розділ 8

ГЛАВА 8
Ось ще цього не хватало. Я застигла, і з погано переварила інформацію. Мама і Олехандро? Але як? Коли?
-Доню я розумію це несподівано але ми довго до цього йшли і я дуже рада. Юн ну скажи щось.
-Мамо я все розумію і дуже рада за вас.
-Чудово. Весілля через місяць. Я дуже рада, гамайте тут все оплачено а ми пішли- вони встали і пішли.
-Ти чого? Іди до мене- я пригорнулась до нього, вдихнула аромат його парфюмів який завжди мене заспокоював
-Не розумію. Хіба вони підходять один одному?
-Це їх вибір. Ти повина радіти що вона найшла людину яка буде любити її все життя. Вибач, але ти повинна це прийняти і.....
-А ось і ти - почулись крики в кафе до однокласників підійшов Василь( Хлопець який мені подобається). Вчора хтось вдарив його сестру і він прийшов розбиратись-яке ти маєщ право бити мою сестру?
-Я їй нічого не зробив.
-Я бачив синяк який ти їй поставив.
-Алекс треба щось зробити!- мовила я дивлячись на те як вони почали битися.
-І що ти пропонуєш? що ми зробимо?
-Я зроблю- я вилізла з обіймів Алекса і почала розводити хлопець.
-Відійди, кинув Василь і зарядив мені по лицю. Алекс вже був біля мене. Але я не звертала уваги. Я вилетіла кулею з кафе і побігла дорозі. Сльози бігли по лицю, але я не мала сили їх змахувати, Ну за що життя мене так наказує? небачучи куди я біжу я на когось налетіла.
-Юн?
-Андріан?