Моя дитина

Аня:
-Я твоя дружина і я маю право бути разом з тобою.
-Тоді я іду з дому.
-Що?!
-Те що чула....
Олег взяв валізу та почав збирати речі.
Аня:
-Олег, вибачь мені, тільки не іди, прошу тебе!
Олег зібрав речі та подивився на Аню:
-Не жди цього.
Та вийшов гупнувши дверима.
Аня вирвалась за ним бігти.
Олег вийшов та сів у машину і пойхав.
Аня вийшла з дому та зупинилась.

Мілана прокинулась:
-Де я?! Агов! Тут хтось є!
Медсестра зайшла та побачила що Мілана прокинулась:
-В лікарні.
-Що сталось.
-Ви попали під машину. Але ви тільки трішки вдарились. Вам пощастило.
-А що з дитиною?
-З Диною все добре.
Мілана зраділа:
-Слава богу, а можу піти до дому.
-Ні цю ніч ви точно будете тут, а дальше побачим.
-А дайте мій телефон?
-Ви його не брали.
-Точно... Добре. Дякую. Ви можете іти.
-Як що кличте.
- Добре.
Медсестра вийшла.
Мілана лежала та думала про щось. Потім почала гладити живіт та посміхатись.

Олег йхав та думав куди та вирішив пойхати до будинку Мілани, та жити поки там.
На телефон до нього звинила Аня він не брав трубки.

Настав вечір...
Олег прийхав та зайшов з валізою та пішов у спальню для гостей  розкладати речі.
Він розклав речі та сів на крісло та почав думати.
Через 10 хвилин...
Олег пішов на кухню та відкривши холодильник він побачив суп та борщ і салат і сок він взяв борщ та воду . Насипав собі борщя і поклав каструлю назад...
Та сів за стіл і взяв у руки прибори і почав йсти борщ.
Він був теплими, но и не гарячим і холодним.

22:00
Олег ліг спати.
24:00
Олег бачив дивний сон:
Він ходить по будинку Мілани та заходить до ней в комнату та бачить йй... Він радіє та підходить до ней. Вона солодко спить тримаючись за живіт.

Олег прокинувся та промовив:
-Мілана.
Та бистро вдягнувся і пішов до кімнати Мілани. Відкривши двері він хотів побачити Мілану як у сні але в кімнаті і будинку нікого крім нього не було.

Олег вирнуся назад до спальні та обратно ліг спати.
03:50.
Олег спав.
Мілана прийшла та відченила двері і зайшла у дом. Та пішла на кухню. Із холодильника дістала суп та котлети і почала йсти.
4:00
Мілана закінчила йсти та пішла у ванну.
Зайшла у ванну.
4:40.
Привела себе в порядок та пішла у гардероб переодягтись.
5:00
Переодяглась та пішла в гостину. Шукала щоденник та телефон.
5:05.
Щоденика не знайшла але знайшла телефон.
-Треба позвонити Олегу, він напевне хвилюється.
Набрала його номер та звонить.
Раптом з другого поверху звук звінка чути.
Мілана дуже здивувалась:
-Хто там?
Та всеж піднялась і ішла на звуки. Відченивши двері вона побачила Олега який спав з включиною лампою та тримав у руках йй щоденник.
Мілана дуже здивувалась та не понімала все.
Вона хотіла його розбудити, але не змогла.
-Спи.
Та тихо вийшла з комнати.
Спустившись вниз вона пішла на кухню готувати сніданок.
Зайшовши на кухню вона почала робити салат та бісквит і зелений борщ.
5:40.
Чистила стол та накрила салфетки та різні столові прибори.
Олег спав.
5:55.
Накривала на стіл бісквит, зелений борщ, яечню, салат, з холодильника достала два соки яблучний і фруктовий.
Накривши на стіл вона пішла до себе в кімнату поспати , хоча вона в лікарні багато спала.
6:05.
Олег прокинувся від будильника на телефоні. Вимкнувши його. Він переодягнувся та пішов униз дивитись чи хтось є.
Спустившись він побачив що стіл накритий. Він здивувався:
-Мілано!
Та бистро пішов до спаліні Мілани.
Відкривши двері він нікого не побачив. Він став біля ліжка та побачив що вона на балконі.
Він вийшов на балкон.
-Мілано, це ти?
Мілана обернулась:
-Ви прокинулись.
-Ти знала що я тут.
-Так, я прийшла додому і позвонила до вас і почула звук і пішла за звуком. А там ви. Ви так солодко спали що мені не захотілось вас будити. Я приготувала сніданок, якщо ви голодний.
-Я бачив, а ти що тут робиш?
-Я дивлюсь на расвет сонця.
Мілана обернулась та побачила що сонце встає;
-Он дивіться!
Та зраділа.
Олег і Мілана дивились на сонце.
Олег:
-Я його ніколи не бачив.
-Як це?
-Я спав до обіду і небачив.
-Ого.  Я завжди прокидалась раненько щоб побачити сонце...
-Тепер тоже так буду робити. Це досить дивно такі мелочі, а така радісті.
-Згодна.
-Як ти думаєш багатим людям легко живеться?
-Я не думаю так, томущо нічого ідеально небуває, щось точно не хватає.
-Ти права, з одной сторони, можеш позволити все що хочеш. Але спокою немає, немає сімейніх радістних розмов. Як у нашій сім'й кожен сам за себе.
-Вам пощастило мати маму папу. В мене немає мами, батько там проблеми він одружився я у них так сказати була служницею. Потім у 14 років я почала працювати. Орендувала 10 квадратну комнатку в мене було ще 2 сусіди по комнаті і усе. Я нічого в цьому житті не досягла.
-Давай не будем згадувати погані времена.
-Давайте, може підемо снідати, якщо ви не заняті.
-Ні, я побуду тут дені, а потім пойду на зустріч у інший город на два дні.
-Ну ідемо.
-Ідемо.
Вони пішли в столову.
Через 5 минут...
Дом Олега.
Аня зібралась та пішла до машини. Дійшовши вона бистро сіла та пойхала до будинку.

Дом Мілани.
Мілана з Олегом снідали та говорили. Мілана дивилась на Олега. Олег:
-Я читав твій щоденник. Ти звикла до дитини?
-Ні, я просто. Просто неможу, вона живе в мені, я не розумію як це. Вона не моя рідна дитина, понімаєте...
-Вибач, я просто...
-Та нічого.
-Давай будем говорити.
-Ну Давайте.
-Давай на ти.
-Давайте, ой давай...
-Вкусний бісквит був. Знаеш в мене в дома є кухарі власні, вони готують світові страви. Але вони не такі як у тебе. У твоих стравах щось незвичне є.
-А я вас не запитувала?
-Що?
-А кого ви більше хочете?
-Мені всеодно, головне щоб усе було добре.
-Я питала всіх інших всі хочуть хлопчика. Не можна вибирати. Не можне все бути ідеально.
-Можна потрохати живіт?
-Так, звісно.
Олег гладив живіт та дивився на нього. Мілана дивилась на живіт.

Аня прийхала та вийшла з машини. Вона відченила двері та зайшла і пішла у гостину, а потім побачила що вони нахх кухні. Підійшла та побачила як вони гладять та дивляться на живіт і головне вони разом. Аня розлютилась.