Аня
Аня:
-Та як ти смієш!
Мілана обернулась та побачила Аню.
Олег подивився на Аню:
-Аню зупинись, чому ти на Мілану кричиш?
-А що мені робити. Дякувати йй! Ненавиджу усіх вас!
Мілана здивувалась.
Аня злою пішла...
Пройшло дві години...
Аня пойхала до дому.
Олег пішов на роботу.
Мілана весь час сиділа на дівані і думала про Аню.
Дом Олега.
Аня вийшла на балкон з склянкою води та таблетками.
Подивилась на небо.
-Хай це твоя буде твоя винна Мілана...
Дом Мілани.
Мілана пішла у сад.
Він був невеличкий, було багато дерев і качеля з бесідкою.
Вона сіла на качелю та каталась і гладила живіт.
Вона думала про Олега.
Вона встала та пішла походила біля дерев.
Аня готова була випити таблетки, та зайшла мати Олега та побачила і кинула стакан на пол.
Аня почала кричати:
-Навіщо ви це зробили.
-Дочко, послухай.
Аня та мати Олега дуже довго говорили.
Пройшло дві години...
Мілана одягнула плаття та босоніжки і розпустила волося та взяла телефон.
Олег прийхав та постукав у двері. Мілана почула та відченила. Олег дуже здивувався:
-Ти дуже гарна, надіюсь і будинок тобі сподобається.
-Ідемо.
-Йдемо.
-Ну добре.
Вони сіли і пойхали.
Вони йхали парками та лісами. Все було гарно.
Мілана постійно дивилась у вікно:
-Так гарно... так гарно
Олег подився на ней:
-Так, але це тільки початок. Вважай це подарунок що ти народиш мені і Ані дитину. Дом ще трішки не готовий, но зробим ремонт і усе.
-Я можу вас дещо запитати.
-Так.
-А коли дитина народиться можете присилати фотографій.
-Так, дитина буде прийжати до тебе иногда.
-Дякую...
Мілания зраділа.
-Цей дом з сравнением з тим що ти мені подаруєш дитину нічого...
-А ви ім'я придумали.
-Я незнаю хто буде тому поки не думав.
-А ще довго йхати?
-О.
Машина зупинилась.
Мілана питалась розгледіти але нічого не було видно через великий забор і ворота.
Олег вийшов та открив двері Мілані.
Мілана подякувала і вийшла.
Олег зачинив машину та пішов откривати двері. Откривши. Олег пропустив Мілану вперед. Мілана зайшла та застила на місці.
На вигляд дом був маленький.
Стежка вхід. Вікна білі як у замку. 2 балкони. Криша. Дерева.
1 етаж:
Холл, гардероб, кухня, столова , гостина, спальня.
2 етаж.
Спальня з ваною і балконом і ще одна з балконом.
Мілана не мола нічого сказати.
Олег:
-Ну як?
-Він дуже дуже великий.
-Ні, захоть.
Олег відкрив двері.
Пройшо 10 хвилин...
Мілана з Олегом сиділи на балконі та дивились на небо.
Олег:
-Ну як дом?
-Незнаю він дуже дорогий.
-Ні, тут компенсація ровно за дитину.
-Добре.
-А коли в тебе наступне обстеження?
-через 3 дня.
-Я пойду з тобою.
-Ну добре.
Мілана та Олег усміхнулись.
Мілана:
-Я хочу вам дещо сказати.
-Що саме?
-Давайте я вже пойду.
-Чому тобі не сподбалось?
-Дом дуже гарний він елегатний і уютний. Що може краще.
-Тоді чому ти йдеш?
-Я просто хочу спати...
-То поспи тут..
-Ні, я пойду, будь ласка відвезіть мене назад...
-Добре.
Олег і Мілана пішли.
Олег закрив дом та двері і пішов з Міланою до машини та открив йй двері. Вона сіла. Олег сів та завів і пойхав.
Мілана всю дорогу думала про Олега, вона боялась звикнути до нього.
Олег дивився иногда на ней та думав про те що може йй непокойти.
Дом Олега.
Аня лежала на полу але була жива. Яна до ней зайшла щоб покликати на кухню.
-Ааа! Допоможіть!
Яна почала кричати.
На крики озвалась мати Олега зайшовши в комнату вона злікалась;
-Ааа анняя!
Та викликала швидку.
Яна позвонила Олегу, у нього був телефон розряжений.
Мати:
-Вона таки це зробила...