16 Мілана і Олег на яхті.
Олег поглянув на Мілану:
—Ти вже прокинулася, я думав що ти заблукаєш...
—Ти з мене смієшся?! Де ми?! Я хочу до готелю назад...
—Ми будемо тут, поки ми не помиремося.
—А якщо їжа кінчиться, емм чи безин?
—Їжа на місяці. Бензин закінчиться нічого, припаркувався і заправимося.
—Ти божевільний...
—Аа... Закоханий.
—Добре ти сам напросився!
Мілана пішла назад та пішла по сходах.
—Зайди у каюту на терасі і підніматись на гору!
Мілана пішла на гору та побачила комнату украшену шарами і квітами букетами і м'якими іграшками.
Олег піднявся до неї.
—Ну як?!
—Що це?
—Комната для нашої дитини...
—Але...
—Досить... Подивися мені в очі...
Мілана подивилася.
Олег поцілував її.
Мілана:
—Будь ласка, досить.
Мілана пішла до тераси та до сходів до низу.
Олег здивувався:
—Я маю зробити все щоб ми помирилися. Ідея!
Пройшло 10 хвилин...
Мілана була в спальні.
Олег стояв біля сходів та почав кричати:
—Хто ви такі?! Нелізіте до мене! Аааааа! Мілано!!! Допоможи!!! Прошу...
Мілана почула та вибігла з комнати та почала бігти.
Олег кричав:
—Аааааа!! Я падаю у море!!! Господи!!!
Та побіг до тераси на море вкинув свій піджак і зайшов бистро на терасу і піднявся на другий поверх і там закрився і сховався.
Мілана вибігла:
—Олег!!!
Та підбігли до моря побачила його піджак.
Мілана ледве стоячи Магадан голову по сторонах:
—Ні.... Ні... Олегггг! Господи, це в усьому винна.
Вона присіла та почала плакати.
—Олег... Олег... Господи він правий був що я кохаю. Як биж я йому сказала це раніше...
Олег вийшов з комнати та спустився на терасу:
—І я тебе кохаю...
Мілана почула це та обернувшись побачила Олега вона встала та була сердита на нього.
—Ти щось зовсім. А я вже повірила!!
—Бач і ти мене кохаєш...
Мілана мовчки та сердито зайшла у Тарасу та спустилася по сходах униз до своєї спальни.
Олег здивувався та пішов униз до її спальни.
Мілана не встигла закрити двері як тут Олег.
Олег заченив двері та підійшов ззаді:
—Ти ж мене тоже кохаєш.
Мілана обернулася.
—Може досить. Я скоріше помру, а ніж помирюся з тобою.
—Да, да...
Олег підійшов :
—Якщо буде потрібно ми поплевемо на кінець світу.
Та обійняв її.
Мілана сгадала моменти з Олегом.
Та тоже його обійняла та поцілувала. Олег подивився на неї, а вона на нього:
—Я тебе кохаю, вибач за все...
—І я тебе, і ти мене вибач...
Мілана поцілувала Олега , а він її.
Дом Олега:
Аня була розлючена тому що Олег надіслав гроші, але сказав що розлучення через два тижні.
Пройшло десять хвилин...
Яхта:
Мілана і Олег їли яечницю та пили сік з кексами. Та говорили.
—Знаеш, а є все ж дещо дивне.
—Що?
—Що мене за всю вагітність тошнило лише 13 раз за всі ці 11 неділі.
—Значить дитинка не хоче тебе мучити цим токсикозом.
—Ти справді так думаєш?
—Так.
—А ти ім'я вже придумав?
—Для дівчинки: Ємілія. А для хлопчика: Андрій або Антон.
—Андрій гарніше. А для дівчинки якраз підійде Ємілія.
—Якщо буде дівчинка. Хай вона буде схожа на тебе, а характер мій.
—А якщо хлопчик?
—То обличчя моє а характер твій.
—Поживемо побачимо.
—Нічого через 4 неділі дізнаємося хто буде, і не будемо угадувати.
Мілана та Олег подивилися на друг друга