Народження Андрія.
Через декілька минут...
Мілану везли у родильну комнату. Олег був в шоці.
Через годину...
Олег був у коридорі.
Мілана народжувала.
—Ааааааа.... Аааааа. Синннккуу... Олееегггг. Яяякк бббболлььтнго!
—Тужся.
—Чяя нннеемооожуу.... Ннннее ммможжуу... Не мммооожжу....не мможжу.
Народився хлопчик його взяли врачі.
Мілана видихнула та усміхалася.
Її витирали лоб.
Через 20 хвилин...
Олег говорив з мамою Мілани та своїм батьком з Артуром.
Лікар вийшов на руках тримав сина :
—Ось ваш син, але треба бути в лікарні тижнів два точно.
—Добре лікарю. Можна потримати.
—Так...
Пройшло два дні...
Мілана і Олег фоткали з сином та посміхалися. Мілана цілувала сина. А Олег Мілану. Вони були щасливі.
Артур змирився з втратою та допомагає Олегу з сином.
Мати Мілани дуже рада внуку. Мати Олега спорить з батьком де буде жити внук.
Аня починає діяти.
Пройшло ще два дні.
Їх вже виписали. Вони з сином у дома. Олег вийшов з сином у сад.
Мілані звонить Аня по новому номеру. Тому Мілана нічого не підозрює.
—Алло , хто це?
—Ви Мілана Доган?
—Так.
—Я ваша сестра по батьку, ваш живе у Франції, він важко тому сказав мені повідомити тобі.
—Звідки я можу знати що ви мені не брешете...
—........
—.......
—......
—.......
—..........
—...
—.....
—Добре, прийду завтра.
—Добре буду чекати на місці.