Ворони

Двері відчинилися. У кімнату увійшла світловолоса дівчина в одязі покоївки та чоловік у білому вбранні та в масці, яка нагадувала маску чумного лікаря.

«Дівчина»: ось сідайте за стіл. Срібний Домінант зараз підійде до вас.

Чоловік мовчки сів за стіл, а дівчина вийшла. Через пару хвилин у кімнату зайшов чоловік, а за ним та сама дівчина. Чоловік сів за стіл напроти першого.

«Чоловік²»: Що ж нумо укладати мирний договір, щоб перемогти в наступній битві... Білий Вороне.

«Білий Ворон»: значить ти "Срібний Домініан". Приємно познайомитись.

Чоловік протягнув руку, щоб привітатися.

«Срібний Домініан»: мені теж приємно познайомитись з вами. Я багато про вас чув, але ніколи не думав що в живу вас побачу. А ще те що ви прийшли самі без підтримки, достатньо сміливо з вашої сторони.

«Білий Ворон»: можливо. Однак я подумав що вбивати вам немає ніякої потреби, не вигідно втрачати такого союзника. Та і що ж ми про погане, а ще я не один, просто мій друг трохи запізнюється та й все. Однак він в підписанні договору не потрібен, тож давайте поки його укладемо.

«Срібний Домініан»: Згоден. Пити щось будете?

«Білий Ворон»: не відмовлюсь від чашки капучино.

«Срібний Домініан»: Софіє, будь ласка, принеси нам одну каву та одну чашку капучино.

«Софія»: Так звісно. Почекайте, будь ласка, вісім чи десять хвилин і все буде готово.

Софія вийшла з кімнати та попрямувала в ліфт. Спустившись ним на перший поверх вона пішла за рецепцію робити каву і капучино. За приймальною була не тільки вона. Її колега по роботі, трохи старша жінка років сорока, приймала клієнтів готелю за двох, поки вона обслуговувала зустріч. В готель зайшов чоловік. Вдягнутий в чорний костюм з чорним капелюхом, маскою яка закривала верхню частину його лиця і сумкою на бік. Він хотів зайти в ліфт, але Сюзерен, так звали ту жіночку, попросила його підійти.

«Дивний чоловік»: ох пані вибачайте, мені потрібно пройти, на мене люди чекають.

«Сюзерен»: а можете сказати конкретно хто. Ви достатньо підозріло виглядаєте.

«Дивний чоловік»: на жаль мені не можна говорити хто я, розумієте?

«Сюзерен»: ну чоловіче, мені теж кого попало не можна впускати в гостинні номери. Тим більше сьогодні у власника важлива зустріч, буде погано якщо хтось її б зіпсував.

«Дивний чоловік»: я той якраз кого бракує на ній, можна пройду?

«Сюзерен»: чим підтвердите?

«Дивний чоловік»: жіночко, зрозумійте мені потрібно туди, а не тратити на вас час.

«Софія»: чим ви можете довести що ви той самий кого бракує?

«Дивний чоловік»: я права рука або ж як ще називають мене заступник Білого Ворона.

«Софія»: що ж в такому випадку я вас проведу, однак якщо ви виявитесь не тим ким являєтеся, я вас маю попередити що скоріш за вас чекатимуть проблеми.

«Дивний чоловік»: звучить весело. Я згоден. Показуєте куди йти.

Софія взяла тацю з напоями та зайшла в ліфт, за нею зайшов і він. Софія натиснула кнопку, ліфт почав підійматися.

«Кенні»: до речі я так і не представився, я Кенні.

«Софія»: Мене звати Софія.

«Кенні»: прекрасне ім'я. Ці напої я так розумію туди? дозвольте допоможу.

«Софія»: дякую. Так ваш лідер попросив капучино. Ну...

Двері ліфта відкрилися. Кенні вихопив тацю з рук Софії. Вони вийшли з ліфта.

«Софія»: дякую це приємно що ви бажаєте допомогти. Але це все ж моя робота.

«Кенні»: це ті двері що в кінці коридору?

«Софія»: так.

Кенні швидкою ходьбою почимчикував до входу. Двері відкрились і в кімнату увійшли ті двоє.

«Кенні»: добрий вечір у вашу хату.

«Білий Ворон»: нарешті ти прийшов.

«Срібний Домініан»: так це і є ваш заступник.

«Кенні»: власною персоною. А тепер оскільки я з вами я хочу ввести вас в курс дій.

Кенні підійшов до стола. З таці він зняв каву, а сам взяв капучино.

«Кенні»: що ж почнімо з того що нам знадобиться вся база даних вашої мафії.

«Срібний Домініан»: я думаю ми можемо і без цього обійтись.

«Білий Ворон»: можемо. Однак це ускладнить майбутню війну яка вас зачепить, хочете ви цього чи ні.

«Кенні»: можете не переживати, вся інформація яку ви нам надасте буде надійно збережена. Якщо не вірите, то можу як аргумент надати те що ми маємо інформацію про наших союзників, і вони не вкрадені та не пошкоджені, вони використані у спільній цілі.

«Срібний Домініан»: що ж я обдумаю та обговорю це зі своїми людьми.

«Кенні»: скажу зразу вся інформація яку ви нам дасте я використаю, щоб зробити план, щоб ми перемогли з мінімальною втратою наших людей.

«Срібний Домініан»: це ж не все, так?

«Білий Ворон»: так, вам потрібно розказати все що поки вам відомо про "Апокаліпсис".

«Срібний Домініан»: на жаль нам дуже мало відомо. Тільки те що вони змогли на краю країни облаштуватися. Це все. Поки ми за нею наглядаємо, щоб вони нічого не зробили.

«Білий Ворон»: що вам заважає усунути їх?

«Срібний Домініан»: нам заважає їх сила. Поки ми можемо тільки спостерігати.

«Кенні»: прекрасно. Тоді ведіть приблизні координати.

Кенні витяг з сумки невеликий планшет і поставив на стіл. Трохи порившись в ньому він підсунув його до лідера польської мафії.

«Кенні»: поставте точку де вони базуються. Зробивши це я знову ж врахую це в план. І так ви можете після того, як поставите точку переглянути карту де є інші відомі уже нам бази які ми найшли.

«Срібний Домініан»: 20% зі 100? 150 тисяч. Це те про що я думаю?

«Білий Ворон»: так. Ми приблизно уявляємо скільки вони мають особового складу. Якщо ми наблизимось до їх числа, то є шанси на перемогу з мінімальними втратами.

«Срібний Домініан»: добре я попрошу свого бухгалтера Ренча зв'язатися з вами. Він надасть всю потрібну інформацію.

«Кенні»: що ж час в мене уже закінчується, мені пора до продовження завдання.

Кенні забрав планшет назад в сумку допив капучино і вийшов з кімнати.

«Срібний Домініан»: Софія попрошу залишити нас теж. Ми хочемо з Білим вороном обговорити приватне життя.

«Софія»: добре. Кличте як я буду потрібною.

Софія теж вийшла з кімнати залишивши двох чоловіків розмовляти про їх звичайне життя. Стоянка. Кенні підійшов до фургончика та сів за кермо.

«Кенні»: я вернувся.

«Алукард»: чому так довго?

«Кенні»: та хіба довго? Я ніби не так аж і довго там був.

«Алукард»: достатньо довго. Я думав помру він нудьги.

«Кенні»: ха-ха в такому разі рушаємо. Нам не так багато і лишилося.

Кенні провернув ключ, Фургон рушив зі стоянки.